Пятница, 29.03.2024, 10:00
Приветствую Вас Гость | RSS
Меню сайта
Меню сайта

Задать вопрос
позвонить
Позвонить +380930660065
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 221
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Форма входа
Логин:
Пароль:
Главная » 2011 » Октябрь » 14 » Платіжний термінал – переваги, ризики, перспективи
15:09
Платіжний термінал – переваги, ризики, перспективи
Все більшу популярність завойовують платіжні термінали, через які можна поповнити рахунок мобільного телефону, заплатити за Інтернет, оплатити комунальні платежі, погасити кредит. ПТ займає невелику площу (до 1 кв.м.), потребує підключення до електромережі та має безпровідний GPRS-модем, який підключений до мережі Інтернет, що дозволяє клієнтам проводити платежі моментально. Розглянемо, наскільки відповідають такі операції українському законодавству. Відповідно до п.1 Постанови Національного банку України № 53 від 05.03.2008 року: "Операції (приймання готівки для подальшого переказу, операції за допомогою спеціальних платіжних засобів та інші операції, пов'язані з рухом коштів, а також отримання інформації щодо стану рахунків) із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), до яких згідно з їх функціональними можливостями належать банківські автомати самообслуговування, депозитні банкомати, платіжні термінали, термінали самообслуговування тощо, можуть здійснювати банки і небанківські фінансові установи, які відповідно до законодавства України отримали відповідну ліцензію/дозвіл щодо переказу коштів органів державної влади, що здійснюють державне регулювання відповідних ринків фінансових послуг, і є платіжними організаціями та/або членами платіжної системи (далі - небанківські фінансові установи), а також суб'єкти господарювання, які уклали агентські договори з банками". На практиці власники багатьох платіжних терміналів не є сьогодні ні банками, ні фінансовими установами, ні агентами установ банків. Щодо агентів, то договір із надавачем послуг (наприклад, провайдером кабельного телебачення), мав би заключати банк. А власник термінала, який хоче мати право отримувати платежі від населення від імені банку, повинен укласти з таким банком агентський договір. Тому, якщо суб'єкт господарювання – отримувач платежів укладає договір не з банком, а безпосередньо з компанією – термінальщиком, яка не має ліцензії на здійснення грошових переводів, то така діяльність здійснюється з порушенням норм чинного законодавства. Зараз частина компаній (платіжних систем) вже подали документи на отримання ліцензій (щоб не ділитися доходом із фінансовими установами). Правда, останні перевірки ДПА України показали, що податківці вимагають наявність ліцензій і у самих дилерів. Оскільки питання використання платіжних терміналів перспективне і є досить спірних моментів, на часі прийняття закону про врегулювання питань прийому і переводу платежів із використанням термінальних систем. Деякі власники терміналів хочуть спростити собі життя і обійтись без ліцензій та агентських договорів. Свою діяльність вони хочуть прирівняти до роботи з торговими автоматами і видати як торгівлю електронними ваучерами і кодів поповнення. Але пряме поповнення рахунку мобільного телефону, оплата послуг кабельного телебачення, Інтернет-зв’язку, погашення кредитів банку – все це є грошовими переводами. При цьому вони ризикують бути оштрафованими в розмірі 85 тис. грн. за діяльність без ліцензії, а в деяких випадкам може бути і кримінальна відповідальність. Ще один важливий аспект – це необхідність застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО). Далі наводиться думка ДПА України: "Статтею 3 Закону України №265 (про РРО) визначено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування. При цьому, згідно статті 2 ЗУ №265, автомат з продажу товарів (послуг) – це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості. Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Правління Національного банку України від 05.03.2008р №53 операції (приймання готівки для подальшого переказу) … можуть здійснювати банки і небанківські установи, які … отримали відповідну ліцензію/дозвіл щодо переказу коштів, а також суб’єкти господарювання, які уклали агентські договори з банками. Банки і небанківські фінансові установи мають забезпечувати, видачу первинного розрахункового документа (квитанції ПТКС), роздрукованого на паперовому носії за допомогою засобів ПТКС, який містить обов’язкові реквізити документа на переказ готівки і підтверджує внесення/видачу відповідної суми готівки до/з цього ПТКС та здійснення ініціювання операцій з переказу готівки. Проте, квитанція ПТКС не є розрахунковим документом у розумінні ЗУ №265. При цьому, під дію Постанови №53 не підпадає здіснення торгівельних операцій через ПТКС, а саме продаж передплачених послуг (мобільних ваучерів тощо) та продаж товарів (кави, напоїв тощо). Враховуючи вище викладене, суб’єкти господарювання незалежно від способу проведення інкасації виручки із ПТКС (самостійно або фізичною особою суб’єктом господарювання згідно договору) зобов’язані, у разі здійснення торгівлі електронними ваучерами, застосовувати спеціалізовані автомати, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.” Тобто ті підприємці, що продають коди поповнення, на своїх терміналах повинні встановити РРО. В іншому разі такому продавцю електронних ваучерів, відповідно до ч.1 ст.17 Закону 265, загрожує штраф у 5-ти кратному розмірі від вартості проданих товарів (наданих послуг). А при прийомі платежів в якості агента банку, РРО можна не застосовувати. Відповідно до вимог чинного законодавства всі операції з переказу грошових коштів, в тому числі з використанням ПТКС, що здійснюються СГ, які не мають банківської ліцензії, ліцензії на здійснення окремих банківських операцій, а також небанківськими фінансовими установами мають проводитися із застосуванням РРО. При здійсненні торговельної діяльності за готівкові кошти або інші платіжні засоби у пунктах продажу товарів із використанням ПТКС, суб’єкти господарювання, відповідно до вимог Закону України від 23.03.96 № 98/96 „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” із змінами та доповненнями, зобов’язані придбати торговий патент. У разі встановлення відсутності у суб’єкта господарювання ліцензії, матеріали податкових перевірок, у яких зафіксовані факти безліцензійної діяльності передаються до підрозділів податкової міліції для вжиття відповідних заходів. Крім того, інформуються Держфінпослуг, Національний банк України, та розглядаються питання про застосування штрафних санкцій за порушення вимог чинного законодавства. Як бачимо, прийом платежів через термінали – перспективний бізнес, але він буде лише тоді рентабельним, коли буде вестись у правовому полі. Враховуючи великі грошові обороти, що проходять через термінали, відома міжурядова організація FATF назвала такі платежі дуже ризиковим видом фінансових послуг щодо відмивання грошей і рекомендувала всім урядом посилити контроль за таким видом діяльності. Із кінця 2009 року в Києві, а з початку 2010 в усіх областях таке посилення контролю за діяльністю суб’єктів господарювання (СГ), що використовують програмно-технічні комплекси самообслуговування (ПТКС) з боку податкової видно дуже чітко – проблеми наповнення бюджету потрібно вирішувати, тим більше, що для цього є законні підстави. За порушення законодавства до СГ вже застосовані багатомільйонні штрафи. Зараз переважна більшість підприємців, що використовує ПТ, працює на єдиному податку. Основна перевага в тому, що не потрібно застосовувати РРО, а лише вести книгу обліку форми 10. Але й тут не все так спокійно. Податківці бачать, що підприємці показують за рік обсяг виручки 470-495 тисяч, підозрюють приховування виручки і далі починають діяти. За допомогою податкової міліції розкривається банківська таємниця, аналізується рух коштів на рахунках, розглядаються укладені договори з визначеним відсотком комісії. Визначається період, у якому виникло перевищення 500 тис. Далі підприємці автоматично переводяться на загальну систему, визначаються обсяги незаконної виручки (без використання РРО) і застосовують 5-кратний розмір штрафних санкцій, нараховується ПДВ. Тобто зараз практично неможливо приховати реальний обсяг виручки при використанні сучасних платіжних систем, тому треба чітко слідкувати, щоб виручка не перевищувала 500 тис.грн.
Просмотров: 1928 | Добавил: popolni | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Поиск
Календарь
«  Октябрь 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Архив записей

Яндекс.Метрика
Copyright MyCorp © 2024